Основні механізми захисту пенсійних накопичень

Недержавне пенсійне забезпечення є виключним видом діяльності пенсійного фонду. НПФ створюється на підставі рішення засновників і не має на меті одержання прибутку для її подальшого розподілу між засновниками. Увесь прибуток НПФ розподіляється тільки між його учасниками.

Обов'язкове залучення до процесу адміністрування, розміщення і збереження пенсійних коштів окремих спеціалізованих і ліцензованих організацій.

Чинним законодавством України встановлено майнову відповідальність компанії з управління активами, адміністратора і банка-зберігача за збитки, завданні пенсійному фонду внаслідок порушення норм законодавства.

Чинним законодавством України встановлені вимоги до розміру статутного капіталу і рівня, на якому потрібно підтримувати власний капітал адміністратору і компанії з управління активами, що є гарантією їх відповідальності.

Активи пенсійного фонду відокремлені від активів засновників, роботодавців-платників, адміністратора, КУА, банка-зберігача, що забезпечує повне збереження пенсійних активів, навіть у разі банкрутства чи ліквідації цих організацій. На пенсійні активи не може бути накладене стягнення за зобов'язаннями засновників пенсійного фонду та його обслуговуючих організацій.

Активи пенсійного фонду розподіляються між різними фінансовими інструментами, що дає змогу знизити інвестиційні ризики і зберегти пенсійні кошти. Пенсійні активи, що накопичуються в пенсійному фонді, можуть бути використані винятково для інвестиційної діяльності пенсійного фонду, виконання зобов'язань перед учасниками та для оплати витрат, пов'язаних зі здійсненням недержавного пенсійного забезпечення.

Законодавчі обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду забезпечують захист пенсійних накопичень учасників пенсійного фонду.

Згідно з чинним законодавством України, учасник НПФ стає власником пенсійних коштів з моменту їх надходження на його індивідуальний пенсійний рахунок. Учасник пенсійного фонду має право на переведення своїх пенсійних накопичень до іншого НПФ, у страхову організацію чи на банківський пенсійний рахунок. У разі смерті учасника пенсійного фонду накопичені пенсійні кошти виплачуються його спадкоємцям.

Чинним законодавством України встановлені кваліфікаційні вимоги до працівників компанії з управління активами, адміністратора і банка-зберігача (вища освіта, стаж роботи, професійна підготовка, підтвердження кваліфікації), що дає змогу забезпечити їхній достатній професійний рівень.

Чинним законодавством України встановлено функціональні й технічні вимоги до програмного забезпечення адміністратора, що дає можливість забезпечити надійне збереження інформації про кошти на індивідуальних пенсійних рахунках учасників пенсійного фонду.

Чинним законодавством України передбачені граничні тарифи винагород за послуги адміністратора, компанії з управління активами і банка-зберігача.

НПФ не може бути оголошений банкрутом і ліквідований згідно з чинним законодавством України про банкрутство. У разі ліквідації НПФ усі пенсійні накопичення переводяться до іншого недержавного пенсійного фонду, у страхову організацію чи банк.

Система контролю в сфері НПЗ складається з таких рівнів: державний контроль, взаємний контроль суб'єктів НПЗ, контроль з боку саморегульованих організацій, контроль з боку учасників НПФ, громадський контроль.

Існує система внутрішньої звітності пенсійного фонду та обслуговуючих організацій перед зборами засновників і відповідними державними органами, що дає можливість проконтролювати кожен етап у русі пенсійних накопичень.

Пенсійний фонд зобов'язаний публікувати звітність про свою діяльність у друкованих та електронних засобах масової інформації.