Недержавне
пенсійне забезпечення

Система недержавного пенсійного забезпечення (введена з 1 січня 2004 р.) є складовою частиною системи накопичувального пенсійного забезпечення.

 

Система недержавного пенсійного забезпечення ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками цієї системи додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

 

Недержавне пенсійне забезпечення (НПЗ) здійснюється:

  • недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;
  • страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії;
  • банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків.

 

Необхідність упровадження системи НПЗ в Україні

  1. Незбалансованість солідарної системи:
    • високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення;
    • наявність пільг зі сплати внесків у солідарну систему загальнообов’язкового пенсійного страхування у значної частини працюючих;
    • низька заробітна плата;
    • дефіцит коштів на виплати пенсій, що здійснюються за рахунок державного бюджету.
  2. Поширення тіньової зайнятості і тіньових доходів.
  3. Масштабна трудова міграція.
  4. Обмеженість бюджетних ресурсів для рішення соціальних потреб і, як наслідок, - зменшення ролі держави в забезпеченні соціальних гарантій населення.
  5. Посилення мотивації людей до продуктивної праці, результат якої гарантує їм матеріальну забезпеченість після закінчення трудової діяльності.