Японія

Основою пенсійної системи Японії є державне соціальне забезпечення, яке фінансується з бюджету, але забезпечується за рахунок пенсійних внесків працівників і роботодавців.

Пенсійна система Японії має два основних рівні.

Перший рівень становлять базові пенсії.

Джерелом фінансування базових пенсій є пенсійні внески застрахованих громадян, роботодавців і дотації держави.

Право на базову пенсію по старості визначають за двома умовами:

  • досягненням установленого законом віку – 65 років;
  • наявністю страхового стажу.

Застосовується механізм гнучкого пенсійного віку, відповідно до якого громадяни 60-64 років у разі виходу на пенсію одержують її в скороченому розмірі.

У разі продовження роботи після досягнення 65 років розмір пенсії щорічно збільшується.

Розмір базової пенсії по старості встановлюють щорічно у твердій сумі, достатньої для задоволення основних життєвих потреб. Збільшення її здійснюють щорічно з 1 квітня відповідно до індексу росту споживчих цін за минулий рік.

Другий рівень становлять державні та професійні пенсії.

Джерелом фінансування додаткових пенсій другого рівня є внески роботодавців і співробітників.

Розміри внесків і пенсій обчислюються пропорційно середньомісячному заробітку, обмеженому визначеним максимумом.

Для отримання права на державну додаткову пенсію всі працюючі підлягають обов'язковому пенсійному страхуванню.

За класифікацією ООН, Японія вважається «старіючою» державою. За такої демографічної ситуації відбувається постійне збільшення витрат на виплату пенсій, тому питання реформування пенсійної системи Японії залишаються актуальними.